Заочное обучение  

Методичні рекомендації до розробки навчальних та робочих планів

1. НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
1.1.  Загальні положення

        Модернізація системи вищої системи України передбачає удосконалення нормативно-правової бази вищої освіти, зокрема навчальних планів ВНЗ. Навчальний план згідно з наказом Міносвіти України “Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах ” [3] та Законом України "Про  освіту"(стаття 14, пп.2 і 5) [4] – це нормативний документ вищого навчального закладу (ВНЗ).

  Навчальний план складається за змістом і на підставі освітньо-професійної програми (ОПП) та структурно-логічної схеми підготовки фахівців і визначає:
 графік навчального процесу;
 план навчального процесу;
 зведений бюджет часу;
 перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін;
 послідовність їх вивчення;
 конкретні форми проведення занять та їх обсяг;
 форми проведення підсумкового контролю;
 обсяг часу, передбачений на самостійну роботу студентів.
               Навчальний план складається за структурою, єдиною для всіх ВНЗ ІІ, ІІІ і ІV рівнів акредитації.
           Організація навчальної роботи за заочною формою навчання здійснюється вищим навчальним закладом відповідно до стандартів вищої освіти і Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах [3] з урахуванням передбачених чинним законодавством пільг для осіб, які поєднують роботу з навчанням.
             Структура і зміст навчального плану для заочної форми навчання має відповідати навчальному плану для денної форми навчання. При розподілі навчального часу слід виходити з того, що основною формою навчальної роботи при підготовці фахівця є самостійна робота.
             Особливістю складання навчального плану за вимогами Європейської системи накопичення і перезарахування залікових кредитів (ECTS) та кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП) є визначення навчального навантаження студента у європейських кредитах (один європейський кредит дорівнює 36 академічним годинам загального навантаження).  Загальна сума кредитів, які  визначають навчальне навантаження студента за рік, – 60 кредитів ECTS. Це навантаження включає лекції, практичні, лабораторні та семінарські заняття, консультації, навчальну і виробничу практику, курсові роботи, самостійну роботу як в університеті, так і вдома, різні форми поточного та підсумкового контролю, державної атестації тощо.
​
                Нормативні навчальні дисципліни встановлюються державним стандартом освіти.    Дотримання їх назв та обсягів є обов'язковим для навчального закладу. Збільшення обсягів годин на нормативні навчальні дисципліни може відбуватися лише за рахунок годин, відведених на цикл дисциплін самостійного вибору ВНЗ.
                Вибіркові навчальні дисципліни встановлюються вищим навчальним закладом, складаються з циклів самостійного вибору ВНЗ та вільного вибору студента і вводяться для задоволення освітніх і кваліфікаційних потреб особи, ефективного використання можливостей і традицій  університету, регіональних потреб тощо.
                Навчальний план складається за такими схемами ступеневої підготовки:
 бакалавр;
 спеціаліст;
 магістр
               Термін навчання та кваліфікація для ОКР бакалавра, спеціаліста визначаються відповідними ОПП Галузевого стандарту вищої освіти України (ГСВОУ).
        Навчальний план заочної форми навчання підписується проректором із ЗФН, затверджується ректором університету, підписи скріплюється печаткою.
                 Перший примірник навчального плану зберігається у заочному відділі, другий на випусковій кафедрі.
​
​

1.2. Складання навчального плану


        Особливістю розробки навчального плану в університеті є складання на рівні факультету уніфікованої, спільної для всіх спеціальностей одного або кількох напрямів частини, яка включає блоки нормативних дисциплін (кредитних модулів). Варіативна частина навчального плану складається для кожної спеціальності відповідною випусковою кафедрою, деканатом та корегується методистами ЗФН з урахуванням специфіки заочної форми навчання. У структуру навчального плану заочної форми навчання входить  графік навчального процесу зі зведеним бюджетом часу, план навчального процесу, плани проведення практик та державної атестації.
          Загальний навчальний час підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем (ОКР) бакалавра з терміном навчання 3 роки 10 місяців складає 240 кредитів або 8640 академічних годин. При цьому загальний навчальний час підготовки не враховує канікули і складається з навчального часу засвоєння нормативної частини змісту ОПП (змісту навчання) та вибіркової частини. Відповідно для ОКР спеціаліста з терміном навчання 10 місяців (на базі ОКР бакалавр) загальний навчальний час підготовки становить 2160 академічних годин або 60 кредитів.
          З метою уніфікації структури навчального плану та полегшення процесу складання структурно-логічної схеми спеціальності рекомендуємо взяти до уваги наступні умовні позначення циклів дисциплін, передбачених галузевими стандартами освіти для вивчення:

                       НОРМАТИВНІ НАВЧАЛЬНІ ДИСЦИПЛІНИ

         ГС   – гуманітарної та соціально-економічної підготовки
      ПН  – природничо-наукової (фундаментальної) підготовки
        ЗП  – загально-професійної підготовки
        ПП  - професійної і практичної підготовки
                      ВИБІРКОВІ НАВЧАЛЬНІ ДИСЦИПЛІНИ
         ВЗ  - дисципліни самостійного вибору навчального закладу
         ВС  - дисципліни вільного вибору студентів
       При складанні навчальних планів звертається увага на підготовку фахівців з додаткових спеціальностей і спеціалізації, фундаментальна підготовка яких здійснюється паралельно з обох напрямів (спеціальностей). Так, для бакалавра співвідношення для вивчення навчальних дисциплін у відсотках становить 60:40, у спеціаліста – 50:50. Для забезпечення системності у вивченні навчальних дисциплін, уникнення дублювання навчального матеріалу та зміцнення міжпредметних зв'язків фундаментальна підготовка здійснюється шляхом впровадження інтегрованих навчальних курсів.
      У навчальному плані вказується загальний обсяг кожної дисципліни в академічних годинах і кредитах відповідно ОПП і прийнятим положенням про КМСОНП. При розробці навчального плану обов`язково планувати години на лекційні, практичні й семінарські заняття згідно вимог системи оцінювання знань студентів  у МДПУ імені Б.Хмельницького.
      Графік навчального процесу оформляється у вигляді таблиці, в якій навчальний рік розподілено на три сесії приблизно по 2 тижня кожна. Встановленими позначками відзначаються терміни основних видів роботи по курсах: теоретичне навчання та екзаменаційні сесії, робота консультпунктів,  державна атестація  тощо.
      Традиційно зведені дані бюджету часу оформляються також у вигляді окремої таблиці, в якій основні види роботи, що зазначені у графіку навчального процесу, кількісно узагальнюються по кожному курсу навчання за кожний навчальний рік та в цілому за увесь період навчання з відповідної спеціальності. Наприклад, якщо навчальний план передбачає підготовку бакалаврів, спеціалістів то зведений бюджет часу розраховується,  як показано у  таблицях 1, 2 (наведені в таблицях числа є умовними і повинні розглядатися лише як приклади).
       
                                              
​
                  

                  План навчального процесу конкретизує з кожної дисципліни таку інформацію:
           - загальну кількість годин на певні види навчальних занять (всього, у т. ч.: аудиторні, з них лекції, лабораторні заняття,  практичні (семінари); самостійна робота студентів);
          - кількість контрольних заходів (екзамен, залік, курсова робота,  тощо).
                  З метою оптимізації навчального процесу на заочній формі навчання при складанні навчального плану дозволяється перенесення вивчення окремих дисциплін з одного семестру або курсу на інший.

                Планування проведення практик подається у вигляді  таблиці, в якій наводяться назви практик (навчальна, виробнича тощо), порядковий номер семестру, в якому вона проводиться, та тривалість її проведення у тижнях або годинах, що відображається також у зведених даних бюджету часу.
                  Відомості про державну атестацію відображаються у таблиці, де вказується вид атестації (державний екзамен, дипломна робота (кваліфікаційна робота) та семестр, на який запланована державна атестація).
                 При складанні навчального плану необхідно мати на увазі, що сумарна кількість іспитів та заліків за семестр не може перевищувати 11-ти форм контролю (5 іспитів, 6 заліків). Кількість курсових робіт не повинна перевищувати 1 на навчальний рік (як правило, у другому півріччі).
                   Сумарна тривалість навчального процесу на рік на І та ІІ курсах не повинна перевищувати 180 годин (або 30 календарних днів), а на ІІІ – V курсах 240 годин (або 40 календарних днів).
                  При складанні переліку навчальних дисциплін гуманітарної та соціально-економічної, природничо-наукової і професійної та практичної підготовки  рекомендується керуватись наказами Міністерства освіти і науки України № 642 від 09.07.2009р. та № МОНУ № 969/922/216 від 21.10.2010р.)
                 Якщо деякі з дисциплін для гуманітарної та соціально-економічної підготовки є професійно-орієнтованими (згідно стандарту), вони вилучаються із зазначеного циклу і включаються до інших циклів.
                  При розробці навчального плану кількість курсових робіт за бакалаврською підготовкою має бути не більше трьох.
                  Планування практик. При будь-якій схемі підготовки фахівців у навчальних планах необхідно передбачати як теоретичне навчання, так і різні види практичної підготовки. Види практик, як правило, в навчальному плані долучаються до переліку дисциплін професійної та практичної підготовки.  При плануванні з поєднаних напрямів (спеціальностей), практику вказувати в розділі дисциплін самостійного вибору навчального закладу. Тривалість і види практик повинні відповідати вимогам ОПП підготовки фахівців конкретного напряму (спеціальності).
                 Основними формами організації навчального процесу у вищих навчальних закладах є навчальні заняття, самостійна робота студентів (СРС), практична підготовка, контрольні заходи. У зв'язку з наявністю різних варіантів визначень самостійної роботи у педагогічній літературі ми будемо дотримуватись наступних формулювань:
              - Самостійна робота студента - основний засіб оволодіння  навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язкових навчальних занять. Навчальний час, відведений для СРС, регламентується робочим навчальним планом.
             - Державна атестація - студента здійснюється з метою встановлення фактичної відповідності рівня освітньої (кваліфікаційної) підготовки вимогам ОКХ. На державну атестацію осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, виноситься контроль системи умінь (компетенцій), що визначена в ОКХ, та контроль системи відповідних змістових модулів, що складають нормативну частину ОПП підготовки фахівця.
                Схема навчального плану подано в додатку А
​​​

2. РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН


                  Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік методистами ЗФН із залученням випускової та інших кафедр розробляється робочий навчальний план, який погоджується з проректором із ЗФН та затверджується ректором.
                  При розробці робочого навчального плану необхідно звернути увагу на наступне:
            1)  складається на кожний навчальний рік, у якому конкретизується планування навчальної роботи, передбаченої навчальним планом.
            2) розробляється окремо для кожного напряму підготовки, спеціальності (спеціалізації).
                 При розробці робочих навчальних планів проректор із ЗФН та методист відповідної спеціальності спільно з випусковою кафедрою:
          - встановлюють графік навчального процесу, підсумковий контроль і практики, державну атестацію тощо;
         - встановлюють обсяг аудиторних занять і їх співвідношення з обсягом самостійної роботи для різних дисциплін;
         - оперативно вносять зміни (нові дисципліни за наказами МОН молоді та спорту України  замість застарілих) у цикл «дисциплін     вільного вибору студента»;
          - визначають час і тривалість проведення підсумкових контролів, навчальних, виробничих та інших видів практик, змінюють, при  необхідності, порядок вивчення дисциплін, встановлюють для вибіркових дисциплін форми контролю, дотримуючись відповідних норм, тощо.
                 Для рівномірного розподілу навчального навантаження викладачів у семестрах на окремих кафедрах, що обслуговують всі спеціальності (історії, філософії тощо) бажано в робочих навчальних планах планувати вивчення відповідних дисциплін в різних семестрах.                           Таке планування дає можливість вивчати дисципліну на одному факультеті у першому семестрі, на іншому – у другому, що дасть змогу уникнути  нерівномірність завантаження викладачів вище згаданих кафедр у семестрах.
              Схема робочого навчального плану подано в додатку Б
​
​

СПИСОК ПОСИЛАНЬ



1. Спільна декларація міністрів освіти Європи. Болонья, 19 червня 1999 року.
2. Конвенція «Про визнання кваліфікацій вищої освіти в європейському регіоні» (Лісабон, 1997 р.).
3. Наказ Міністерства освіти України від 02 червня 1993 року № 161 «Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах».
4. Закон України «Про вищу освіту» від 17 січня 2002 р.№ 2984- ІІІ.
5. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 січня 1998 року № 65 «Про затвердження Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)».
6. Наказ Міністерства освіти України від 04.03.1998 р. № 86 «Про введення в дію “Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)” та про нормативне і навчально-методичне забезпечення підготовки фахівців з вищою освітою».
7. Наказ МОН України № 774 від 30.12.2005 р. «Про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу» та Рекомендації щодо впровадження кредитно модульної системи у вищих навчальних закладах ІІІ – IV рівнів акредитації.
8. Наказ МОН України № 812 від 20.10.2004 р. «Про особливості впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу».
9. Лист Міністерства освіти і науки України «Про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах у 2002/2003 навчальному році» від 17.06.02 р. №1/9-304.
10. Наказ Міністерства освіти України від 31.07.1998 р. № 285 «Про порядок розробки складових нормативного та навчально-методичного забезпечення підготовки фахівців з вищою освітою».
11. Наказ Міністерства освіти України від 09.07.2009 р. № 642 «Про організацію вивчення гуманітарних дисциплін за вільним вибором студента».
12. Наказ Міністерства освіти України від 05.12.2008 р. № 1107 «Про проведення експертизи навчальних планів вищих навчальних закладів».

​

​

​